Експерти розповіли, чому Зеленський, кажучи про дешеву робочу силу, потрапив пальцем в небо, і пояснили, чому нам не підносять гроші на блюдечку з блакитною облямівкою.
Скільки українська економіка себе пам’ятає — їй весь час потрібні гроші. Так що інвестиції, яких як і раніше немає, — це для нас болюча тема.
Треба сказати, що найвищі чиновники настільки щиро дивуються, чому ніхто не поспішає вкладатися в Україні, що їх акторської майстерності можна аплодувати стоячи. А які причини називають — заслухатись можна!
Отже, днями Володимир Зеленський в черговий раз заявив, що Україна є інвестиційно привабливою країною. А в тому, що до нас не йдуть інвестиції, винні деякі країни та іноземні компанії, незадоволені тим, що в Україні дешева робоча сила. Таку «свіжу думку» президент висловив в ефірі ток-шоу «Право на владу» 26 серпня.
— Через різну антирекламу України, і в цьому зацікавлене багато країн, багато іноземного бізнесу, щоб ми не виходили, бо ми тут дуже «дешеві» люди, — вкрай сумбурно пояснив президент своє бачення проблеми. — Наші айтішники — вони сировину роблять, і прекрасно, нехай вони не будуть окремими суб’єктами. Все це геополітика, бізнес-політика. Але вся ця привабливість у нас з-за антиреклами інвестиційної, вона впала. І сьогодні не тому, що ми говоримо — класно пройшли дні Незалежності — але 46 країн показали їм. Таких кроків має бути багато, тоді інвестиції будуть приходити.
Незважаючи на те що даний спіч сильно схожий на «потік свідомості», очевидно, що українського президента не залишила байдужим заява естонської колеги. Нагадаємо, що президент Естонії Керсті Кальюлайд прямо сказала, що не може порадити естонцям інвестувати в Україну
«Дешева робоча сила» давно нікого не цікавить
Відзначимо відразу: на те, щоб дати своїм співвітчизникам настільки жорстку пораду, у президента Естонії були вельми вагомі причини.
Але яким боком до всього цього «дешева робоча сила», яка з якоїсь невідомої причини не дає спокою нашим президентам? Свого часу Петро Порошенко говорив про те, що це — наша конкурентна перевага, і вигріб від економістів по повній програмі. Зеленський вирішив піти іншим шляхом, зазначивши, що вона заважає інвесторам, і … теж потрапив пальцем в небо.
Аналітик Олексій Кущ пояснює: справа в тому, що сьогодні вартість робочої сили взагалі не розглядається як базовий фактор конкурентоспроможності. Дешева робоча сила була актуальна у 80-ті, коли на підприємствах було багато низькокваліфікованої праці. Сьогодні в умовах автоматизації і роботизації, коли один висококваліфікований співробітник замінює 10 низькокваліфікованих, говорити про дешеву робочу силу означає цитувати запилені конспекти 80-90-х років.
За словами експерта, в наш час потенційного інвестора цікавлять зовсім інші чинники: ємність внутрішнього ринку і його захищеність від демпінгового імпорту, що працюють програми підтримки експорту, якість інфраструктури і якісний людський капітал.
— Інвесторам потрібна не дешева, а якісна робоча сила — навчена, кваліфікована і здорова, — пояснює Олексій Кущ. — І для того, щоб мати такий якісний людський капітал, країна повинна вкладати гроші в освіту, медицину і науку.
Крім усього іншого, говорить експерт, в Україні немає дешевої робочої сили. Зарплати кваліфікованих фахівців в нашій країні цілком можна порівняти з зарплатами в Польщі або Угорщині. Інша справа, що у нас є низькооплачувані робочі місця, трудова бідність, але все це не цікавить потенційних інвесторів — це повинно цікавити державу.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко погоджується: робоча сила у нас зовсім не дешева.
— Можливо, наш президент Зеленський не знає, що вартість робочої сили визначається не тільки розміром зарплати, але і продуктивністю праці, — говорить Охріменко. — А продуктивність у нас настільки низька, що зарплати для неї занадто високі.
За інвестиції треба боротися
Експерти кажуть, що «прозріння» Зеленського з приводу того, що нам ніхто не збирається розчищати «місце під сонцем», щонайменше виглядає смішно і говорить про велику наївності нашого президента, або його оточення.
— Те, що тільки на третій рік президентства Зеленський починає усвідомлювати, що за інвестиції потрібно боротися, виглядає досить сумно, — каже Олексій Кущ. — Дивно, що ніхто з радників йому не розповів про те, що всі країни світу є жорсткими конкурентами за ринки збуту і інвестиції. Це саме ті фактори, в боротьбі за які держави «пожирають» одна одну. У глобальній торгівлі не можуть виграти всі.